Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басанана тему: «Питання супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності органів ДФС»

14.12.2017

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басанана тему: «Питання супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності органів ДФС»

Питання 1. Доброго дня. Будь ласка, скажіть, хто саме (покупець чи продавець) повинен надати пояснення та/або копії документів, зазначені в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, якщо покупцем отримано квитанцію про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?

Відповідь. Доброго дня. У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених податкових накладних/розрахунках коригування за встановленою формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Питання 2. Хочу запитати, коли реєструється податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання платником податку скарги на рішення про відмову у її/його реєстрації?

Відповідь. Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Питання 3. Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Відповідь. Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від                   2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Питання 4. В мене таке питання: чи обкладаються ПДВ операції ломбарду з реалізації заставного майна фізичної особи?

Відповідь. Відповідно до ст.19 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2654-XII «Про заставу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому Законом №2654.

Згідно з п.п.«а» п.185.1 ст.185 розд.V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.197.12 ст.197 розд. V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняються від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.

 

Автор: ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області