Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році»

12.02.2018

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році»

Питання 1. Доброго дня. Чи має право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2017 році на користь закладу освіти, батько (матір) працюючого студента, який (яка) фактично здійснював (здійснювала) оплату за його навчання?

Відповідь. 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких фізична особа - платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Тобто, з 01 січня 2017 року скасовано обмеження щодо суми коштів, сплачених за навчання, та враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Крім того, за результатами 2017 року платник податку може скористатись правом на отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того, чи одержує такий член сім’ї заробітну плату.

Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами, понесеними у 2017 році на користь закладу освіти, батько (матір) працюючого студента може включити до податкової знижки на навчання з урахуванням п.166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається.

Питання 2. Підкажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включати витрати, понесені фізичною особою в 2017 році на лікування?

Відповідь. До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів).

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.

Питання 3. Таке питання. В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?

Відповідь. Платник податку обов’язково декларує результати всіх операцій з продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ.

Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Питання 4. Яким чином фізична особа має право скористатися розстроченням податкових зобов’язань протягом трьох років при декларуванні доходів, отриманих у вигляді анульованої частини боргу за кредитом на придбання житла (іпотечним кредитом)?

Відповідь. Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до Кодексу внесено зміни, згідно з якими, зокрема, за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання  (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Під розстрочення податкових зобов'язань на 3 роки підпадають доходи, отримані у вигляді анулювання (прощення) основної частини боргу по кредиту, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), якщо таке анулювання (прощення) відбулось починаючи з 01 січня 2017 року.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає заяву у довільній формі, що має містити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу, підтверджену відповідними документами кредитора (повідомлення про анулювання боргу, кредитний договір, іпотечний договір, додаткова угода до договору, тощо);

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків (від 4 квартальних періодів (1 рік) до 12 квартальних періодів (3 роки))  та визначенням сум, які погашатимуться платником рівними частинами;

- дату та підпис заявника.

Такі доповнення до податкової декларації, складені за довільною формою, вважаються невід’ємною її частиною.

При цьому відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі «Доповнення до податкової декларації» (подається відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу ІV ПКУ)» декларації.

Разом з тим, в розділі ІІ декларації про майновий стан і доходи в рядку 10.9.1, відображаються дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Суми розстрочених податкових зобов’язань платник погашатиме рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня, до 20 січня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, в якому до контролюючого органу подано декларацію з зазначеною заявою.

 

Автор: ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області